четвер, 28 листопада 2013 р.

Немає лиха без добра

Сьогодні з ранку зустрічаючи світанок і дивлячись як прояснюється сіре небо подумалось - От дійсно немає лиха без добра, чи міг би хтось ще тиждень тому повірити, що наша нація так миттєво може згуртуватися і стояти за свої права. Ми просто захотіли цього і це сталося, останні дев'ять років не було такої єдності в країні. Якби договір з ЄС просто підписали, нічого цього б не сталося. Сподіваємось і віримо у завтра, а деякі, можливо ще більш важливі для нас речі, вже сталися за цей тиждень розбудивши єдине джерело влади - народ..

понеділок, 25 листопада 2013 р.

Європейська Україна


Сьогоднішні події у Києві запам'ятаються Киянам і безсумнівно увійдуть до історії країни. Ця подія вже отримала свою назву #Євромайдан, саме слово Майдан стало означати значно більше ніж просто місце, після подій Помаранчевої революції 2004 року. Дуже символічно, що і тоді події починалися 22 Листопада. Вочевидь це якась знакова дата для нашого народу.
На сьогоднішню Неділю 24 Листопада 2013 року через соціальні мережі було зорганізовано подію, яка мала зібрати усіх небайдужих до Європейського вибору України і донести ці прагнення і до влади і до Світу і власне до всього народу.
Вийшовши опівдні з дому, я попрямував через вулицю Інститутську в напрямку Майдану, щоб долучитись до акції. На перехресті з Шовковичною вулицю Інститутську в сторону Майдану було перекрито, машини їхали тільки від Майдану, в сторону Майдану машини не пропускали. Промайнувши Шовковичну побачив біля центрального входу Національного Банку України велику групу молодих людей, це були студенти, за моєю оцінкою до 1000 осіб, вони не мали жодної символіки, ні прапорів, нічого - наче їх щойно висадили з автобусу на екскурсію. Деякі з них перебігали дорогу до горішнього виходу з метро Хрещатик біля якого із закусочної продавали харчі та гарячі напої.
Жахало те, що це були дійсно діти, не старші третього курсу, років біля 20 плюс, мінус роки два. Пройшовши повз них і прислухавшись до розмов, зрозумів, що це власне і є та "група підтримки влади", за акцентом було зрозуміло, що вони зі сходу. Подумалось "Отож і правда, що з Макіївки привезли студентів", однак вигляд вони мали дуже мирний на відміну від групи, що стояла через дорогу на стороні біля перехрестя Інститутської та Банкової, тут явно була більш "бійцівьска" група підтримки і багато хто з них мав червоно-синьо-білу символіку. Група була не великою.
Промайнувши їх пішов далі у низ по Інститутській, на підході до Кінопалацу побачив цілий автопарк міліцейських авто, в них були доволі страшні передні бампери із металевими шипами чи то, щоб таранити інші автівки, чи то щоб розганяти людей. Через темні вікна не було видно скільки там людей.
Від Кінопалацу повз Жовтневий палац почав спускатися сходами до Майдану.

Видовище, що розгорнулося перед моїми очима було просто неймовірним, скажу чесно, що такого підняття духу я не очікував, це був величезний позитив, що пробуджував у серці гордість за те, що мені пощастило бути Українцем. Хрещатиком текла величезна ріка людей, що на Майдані розливалася морем, це були десятки тисяч людей.

Я мимоволі зупинився милуючись видовищем стягів та прапорів України та Європи, що майоріли всюди. Ріка перетнула Майдан і попрямувала до Європейської площі, а людей все більшало і більшало, скоро стало зрозумілим, що це вже понад сто тисяч людей щонайменше.

Коли я дістався Хрещатику і подивився, в обидва боки, побачив, що людей було скільки сягало ока від Європейської площі і до повороту Хрещатику, де вже далі було не видно, але люди зі сторони Бесарабської площі все ще прибували.

 Несподівано я побачив, що група міліціонерів стала ланцюжком і перегородила рух колоні прямо через вулицю Інститутську, міліціонерів було десь до сотні не більше. Вочевидь на горі відкрили вулицю Інститутську для проїзду, бо з гори почали їхати машини. Думаю, що це було продумане рішення міліції, можливо щоб перевірити наміри натовпу. Привід був очевидним "мовляв ми маємо відновити рух по вулиці Інститутській". Спочатку люди спробували йти в напрямку фонтану засновникам Києва, що на 20 метрів вище на Майдані над Хрещатиком і там перетинати Інститутську, одначе там стоїть паркан, а маса людей, що йшла позаду все напирала, бо не бачила, чому попереду зупинився рух. Друга колона міліціонерів тим часом вишикувалась ланцюгом вздовж іншої сторони Інститутської, таки чином розрізавши колону на двоє.
Через кілька хвилин стало очевидним, що намір цей був безглуздим, таку  масу людей було просто небезпечно спиняти, кордони просто прорвала маса людей і вони хлинули далі Хрещатиком, а групи міліціонерів поспіхом відступили у бік Михайлівської.

Такого енергетичного піднесення тут не бувало з часів Помаранчевої революції це точно. Одначе було в цій енергетиці і щось нове. Значно більше агресії відчувалося в повітрі. Стало зрозумілим, що зараз треба бути дуже обережними, бо найменша іскра може призвести до полум'я. Думаю і міліція це чудово розуміла, може навіть і готувалась, просто такої маси людей не очікував ніхто. Скажу відверто, що і я у найоптимістичніших варіантах уявляв собі у чотири рази меншу кількість бажаючих висловити свою позицію.

Зараз ближче до ночі основні сили сконцентрувались на Європейській площі, є група і на Майдані Незалежності, одначе барикади та намети звели саме на Європейській площі.
Мій друг, що мешкає у Європі повідомив мене ще біля 17ї години, що події у Києві стали головною новиною на BBC та Euronews, отож Європейці і політики і головне прості люди побачили справжнє прагнення нашого народу жити у Європейській родині і вільно робити свій вибір.

Щоб нас не чекало у найближчі дні - ми Нація і ми можемо відстоювати свої інтереси!