Раб не хоче стати вільним - він хоче мати своїї рабів

Перегляд фільму "In Time" дуже привернув і  розбурхав мою увагу, так як питання підняті в ньому, а тим більше відповіді на них уже більше двох років займають мої думки.Фільм має навіть не подвійне, а потрійне дно: досить не складно зрозуміти і цінність часу і розуміння грошей під часом і принцип розшарування суспільства - страждання одних для процвітання інших.Але от потім ще глибше піднімається питання самої людської природи - не важливо, що буде засобом платежу, головне як малій групі людей поневолити інших. Це питання вирішувалося тисячоліттями і силою, і владою грошей і технічним прогресом і споживанням, як от сьогодні.Головне залишається незмінним - принцип накопичення сили і влади - залишається непохитним, на ньому живе світ всю відому нам історію нинішньої цивілізації.Але ось, що цікаво - підтримують цей принцип і дозволяють йому працювати - не правляча у світі меншість, а навпаки більшість - якою правлять.За рахунок однієї просто сутності - его є у всіх, як і жадібність і генотип цього принципу - лізти на гору, деколи і по головах інших. І ця жадібність і его вони не залежать від статків або слави, часом буває і навпаки, коли не досягнувши успіху до цих двох іпостасей додається ще й злість.Чому людина розуміючи, що більшу частину її продуктивності присвоять ті, хто і так вже дуже багаті - продовжує грати в цю гру? Адже гроші працюють - поки ми їх приймаємо, відмовся люди продати свою працю - світ грошей одразу зникне.Але цього ніхто не хоче і не тільки багаті, але й не меншою мірою ті хто внизу піраміди. Тому, що ніхто не хоче, щоб впала система - всі хочуть просто пролізти якомога вище. І не позбутися споживчої залежності і знайти свободу, а навпаки завести своїх невільників. І піднявшись знизу - такі люди деколи ще більш жадібні і жорстокі, цей момент теж чарівно показаний у фільмі - найжорстокішими завжди були яничари.Чи вирішить цю проблему технологічний прогрес, коли роботу почнуть виконувати роботи - можливо, але цей момент будуть відтягувати так довго, як зможуть і верхи і низи, одні через страх втратити свої багатства і вплив, інші - робоче місце.Однак за законом нормального розподілу - існують і 10% людей, на яких це правило не діє. Вони вільні - не раби і не хочуть заводити своїх рабів. Світ мало, що знає про них - тому що воліє просто не помічати їх, хоча це по суті кожна 10та людина.І як приємно зустрічати таких людей, а ще краще прагнути до свободи самому!