четвер, 11 квітня 2013 р.

В пошуках книги мудрості

Вчора зайшов до книжкового магазину в пошуках збірки висловів відомих українців чи добірок українського прислів'я. Після кількох полиць нічого не знайшовши пішов до продавця питати. Мене відвели в самий кінець магазину і запропонували пошукати на нижній полиці. Присів, там дійсно були книжки про мудрість:Російські народні приказки, Найкращі вислови латиною, Цитати Конфуція, Даоські, Буддистські.... всього, я не полінувався і порахував, 48 книжок і жодної про Українську мудрість. Нарешті око вихопило миле слово "України" - хапаю книжку...
.....
"Податковий кодекс України" - О, так! це просто таки безкінечне джерело "мудрості"!
...
Стало спочатку сумно, сумно аж за край! А потім ридав від сміху - навіть сама книжка податкового кодексу "розводить" людей:)
Магазин той до речі називався - Книжковий магазин "Товариства Знання України".
Ми - дерево, яке обрубало собі коріння і хоче мати пишну крону.
Сьогодні поїду поливати коріння в книгарню "Є", маю віру надію любов, що там таки знайду Мати їх Софію.


Дорогою проходив повз велику церкву, що називають "Український Афон", храм що стоїть на горі, біля Олександрівської (колишньої Жовтневої) лікарні. Великий храм і має велику крамницю церковної книги. Зайшов - запитав, чи є Біблія Українською мовою? - не має. В крамниці сотні  книжок в тому числі і Українською мовою, Біблії аж три видання різних, але жодного Українською. І це найбільш видавана книга у світі, станом на 2012 рік надруковано 6 мільярдів примірників 1185 мовами. Господи помилуй нас!


У книгарні "Є" таки знайшовся порятунок - дві книжки з украхнськими прислів'ями та афоризмами - це вже супер. І можна набрати з десяток книжок про видатних українських митців і зібрати самому вислови. Не фонтан, але обнадійливо! Принаймні можна зробити те, що бажаєш.

вівторок, 9 квітня 2013 р.

Оптимізм

Думаю оптимізм, це не тільки якась примарна візія, світосприйняття, або стиль життя, це простіше - те як ти "твориш" своє майбутнє (на рівні персони, чи компанії, чи держави, світу). Так, не все залежить від нас, це правда. Але та частина, що залежить - її і треба зробити найкращим - найоптимістичнішим чином.Тож оптимізм - він насправді рятує життя. Навіть для себе самого - чи не хочеться жити, а не виживати? Оптимізм, як і песимізм він повністю в наших руках (головах, серцях) їм ми керуємо, а реалізм він як раз сам намалюється - і цей реалізм буде намальований або пензлем оптимізму, або ... Власне, тільки так і цікаво жити.

четвер, 4 квітня 2013 р.

Земля і насінина для майбутніх поколінь

Після великої роботи з прибирання снігу, з'явилась можливість трохи відпочити і подумати. Думалося про різне і про безпорадність системи перед обличчям випробувань, і про трагі-комізмі нашої влади і про чудесне натхненні людей допомогти один-одному у скрутну хвилину і про свою роль у цих подіях.І той висновок, до якого я дійшов, що якою б не була оцінка ситуації навколо. І не тільки зараз, а й в цілому у житті, адже мені вдалося побачити трохи зовнішній світ від Атлантики до Тихого океану, а потім і мати, хоч і неприємну, але корисну можливість - полежати в ліжку багато років і заглянути всередину власного світу. Висновок залишається все ж позитивним - потрібно створювати настрій, оптимізм і цінність у житті.І для мене Україна - найкраще місце на Землі, що б робити це. Потрібно класти в землю Життя - зерна позитиву, що б вони дали в майбутньому кращі сходи. Не відомо, коли це станеться, наше покоління застане краще життя в країні або наші діти, чи онуки - Але власне, яка різниця? Хочеться жити добре - тут і зараз?, так хочеться - в тім, а хто заважає? і головне, а чи не занадто це егоїстично - ось я хочу тут і зараз жити в розвинутій країні? Так ні Європейці ні Американці ні Корейці ні Японці, ніхто в світі не починав у своїй історії відразу добре жити. То чи не краще просто закатати рукава і почати працювати - тут і зараз на це краще майбутнє і своє нинішне життя.
Так можливо ти не побачиш це прекрасне дерево з солодкими плодами, а станеш лише землею і зерном для цього майбутнього дерева процвітання: культури, економіки, освіти - просто щастя. Варто щосили постаратися жити тут і зараз добре для себе і своїх близьких, і точно знати і робити те що знаєш для цього майбутнього древа процвітання і не важливо, коли воно зацвіте і принесе плоди - совість відповідає за те, які зерна сієш ти і що, тут і зараз ти робиш для того що б жити краще і тобі зараз і наступним поколінням в майбутньому.