Живі Герої!

Як це приємно і неймовірно важливо, що вперше у новітній історії України з'явилися справжні герої. Люди безпрецедентної мужності, сміливих сердець і вільного духу. Найголовніше, що ці герої: читають Кобзаря, є козаками та учасниками самооборони. Сьогоднішні діти та молодь вперше отримали приклад людини на яку хочеться бути схожим, і це більше не є історичні постаті або герої іноземних бойовиків, це Українці, що поряд! Героям Слава!

Жовто-блакитний прапор

Тішить, що на Майдані все більше й більше стає жовто-блакитних прапорів України. Особливо багато у козацькому осередку. Саме питання про те щоб перевернути прапор на місце, вже не викликає ні подиву ні негативу, як це було у грудні, коли починали розповсюджувати інформацію про прапор.
Сьогодні з братом розповсюджували листівки про прапор на Майдані і чи не вперше я відчув, що зміни почалися у серцях людей і це вже не здається таким неможливим чи далеким, як навіть місяць тому. Двоє чоловік прямо при нас перевернули і свої прапори:)
За ці півтора місяці стало зрозумілим, як найлегше доносити цю інформацію: феншуйні аспекти навіть не варто згадувати - люди зустрічають їх погано, це складно і далеко, а зрозумілі кожному речі мають бути простими і універсальними для всіх; Історичний аспект, про те, що прапор від початку був жовто-блакитним, а не синьо-жовтим - більшість людей, як виявилось знає, тож сприймає більш позитивно, але якось не вважає це важливим, так і кажучи - давайте спочатку досягнемо цілей Майдану, а потім перевернемо прапор, тоді це буде легко.

Але нарешті Небо дало нам мудрість, як легко, просто і абсолютно універсально донести до кожного серця, який прапор є вірним. Ось саме ця частина тексту подіяла на всіх з біля 70 людей, що ми сьогодні поспілкувались на Майдані

"Давайте полишимо складнощі і подивимось на наш прапор просто і з відкритим серцем - Чи дійсно є правильним, що зараз темніша частина стоїть над світлішою? Чому символом нашої країни є те, що темне стоїть над світлим? Чи не для того ми тут зібрались, щоб нарешті світло постало над темрявою?
Від початку наш прапор вірний - світле стоїть над темнішою частиною, чому ж ми носимо в руках перевернутий стяг, де темне стоїть над світлим?
Якщо ми хочемо поставити світло над темрявою у нашій країні, то може час зробити це й у нашому прапорі - головному символі України?"

Кожна людина знає, що світло має бути над темрявою і світле над темним - це універсальний закон Природи. Таке пояснення виявилось найбільш дієвим, бо кожен розуміє це серцем.

А якщо змінюються думки людей - то зміниться і Країна.

P.S. Для тих, хто цікавиться питанням глибше, буде змістовним ось цей фільм:
http://www.youtube.com/watch?v=MhIxsDul1Ac

Пам'ятникопад та жорнова історії

За останній місяць в Україні прибрали памятників леніну чи не більше ніж за роки незалежності.
Країна вже є незалежною понад 22 роки, вже виросло нове покоління Українців, але чому пам'ятникопад почався так пізно, ще більше питання, чому ці пам'ятники достояли до сьогодні, і найголовніше питання, які дивні і протилежні реакції на цю хвилю.
Якщо відкинути стереотипні запитання і замислитись над глибшими запитаннями:
- Чому в Україні стоїть понад тисячу памятників леніну і не стоять памятники сталііну, чому суспільство терпить символи одного тирана, але не стерпіло іншого?
- Чому держава спромоглася прибрати головний пам'ятник леніну, що стояв на Майдані Незалежності, але не прибрала цей так само мирно і логічно?
- Чому за Нібито Намагання підірвати Вже неіснуючий (!!!) пам'ятник. який до речі за законодавством взагалі Не має права стояти, як і всі пам'ятники леніну в Україні, людям дають 6 років за ґратами - в чому суть такої дивної рефлексії влади?

Давайте спробуємо відповісти на ці три запитання і зробити ситуацію яснішою:
- Чому дійсно суспільство не сприймає сталіна так як леніна, чому його пам'ятників немає, а леніну така кількість. Чому автор голодоморів та диктатури пролетаріату сприймається настільки лояльніше ніж його послідовник... Відповідь проста - бо питання це вирішила ще радянська машина, ще у часи Хрущова було чітко сказано сталін є зло, ленін не є зло і пропагандистська машина вбила це в голови повоєнних поколінь. Ось чому в 1991 році не відбулося в цьому питанні нічого, бо суспільство тоді не змінилося так радикально, як у Східній Європі.
- Питання друге, чому держава не змогла прибрати цей пам'ятник так само мирно як той, що стояв на Майдані. Відповідь проста, бо при владі залишились ті самі особи, які мали це за ідеали. Суспільство вже не могло стерпіти цього ідола на Головній площі країни, тому довелось там прибрати, але в 500 метрах терпіло і тому там він стояв.
- Чому держава так дико і незрозуміло реагує на падіння ідолів. Це навіть звучить ірраціонально - відкривати кримінальну справу за статтею "Знищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури" - який ленінв слід залишив в історії України? Кривавий!!! а в її культурі? Нищівний!!! Власне його пам'ятники і є символами знищення історії та культури України!
Але абсолютний абсурд це те, що звалений пам'ятник комунальники ставлять на місце через кілька годин, по суті вони порушили закон, коли не знесли цей пам'ятник вчасно, коли вийшов указ Президента, а зараз поставили його на місце також виходить не законно і ще й за наші податки, за гроші людей, предків яких ленін як раз і нищив.Відповідь в тому, що радянська влада зустрілася з Українським новим суспільством. Це її символи, але суспільство вже виросло і це для нього більше не прийнятно - тому масштаб цього конфлікту дуже великий і не має ніякого відношення власне до пам'ятників.

Відповіді на всі ці запитання відкриють нам по суті одну просту і доволі неприємну річ - суспільство все ще дуже сильно знаходиться у режимі "совка" і країною продовжують правити ті самі особи, що раніше називали себе комуністами, колесо історії все ще не зробило повного оберту і ми не перейшли на новий рівень свідомості - цей процес по суті саме зараз і почався. Виросло нове покоління, яке має зовсім інші цінності, воно вже не є "совковим" і воно почало робити цей оберт колеса історії і зрозуміло, що це призвело до суспільного конфлікту, масштабів яких ми ще не знали до тепер і цей процес вже є незворотнім - бо люди Виросли!

Цинізм історії в цьому випадку в тому, що перше знесення пам'ятників попередньому режиму у Києві започаткувала влада леніна, саме вони звалили у 1920 році пам'ятник царю Миколі І.
Що посієш - те й пожнеш!