Був сьогодні на Майдані, дорогою до Головпоштамту. Обшукала
поліція двічі і на вході на Хрещатик і на виході з Майдану. Ані жетонів, ані
посвідчень, ані пояснень, ані номерів на шоломах, ані відео реєстраторів...
Треба таки визнати, що в центрі Києва царює беззаконня і безПРАВ’Я,
а чинить його система "ПРАВОпорядку".
І от вдруге вже спостерігаючи, як поліцейські розглядають
вміст мого рюкзачка, дві думки ширяли головою дуже активно:
1.Кожна притомна на голову людина сьогодні розуміє, що
неможна розхитувати та розганяти ситуацію. Але з іншого боку, не було б
ситуації не було б чого розхитувати. І ситуацію цю збудувала і далі розбудовує
держава, усіма своїми трьома гілками влади, як справжній спрут.
2.Ще менш приємна думка – а хто поставив до керма держави
нинішню владу?... Натхненний народ, на крилах перемоги Майдану. Пригадуєте як
тоді ще й швидко обрав, точніше навіть питання таке – згадайте між ким і ким
обирали тоді – тобто навіть шансів не було отримати щось інше, крім того, що
маємо.
Бо ж справді, уся повнота влади належить народу – народ одну
владу зкидає, потім йде й обирає таку саму, і це ж не вперше. Потроху
розумнішаємо, але розумнішаємо повільно, а економіка падає швидко.
Світло знання повільно проникає в темряву невігластва
суспільства. В цій ситуації дуже цінними є освітні ініціативи на кшталт Нової
Країни, ВУМа… маємо встигнути. Бо без цього скільки не міняй режими буде та
сама дупа тільки в профіль.
