Цивілізаційний підйом

В останні місяці Українське суспільство змінюється дуже швидко, еволюціонує і дорослішає щодня. У країні утворилась дуже цікава і поки що унікальна для світу система, коли держава по суті стала існувати окремо від суспільства. І сталося це не тому, що можновладці живуть відірвано від народу - так було завжди, але тому, що цього разу саме суспільство стало ініціатором і творцем цього процесу. Власне зарази свого виживання.
У країні створили безліч горизонтальних, спонтанних організацій та груп - волонтерських за сутністю, які взяли на себе величезну кількість функцій, що мала би виконувати держава. По суті сьогодні великою мірою самі люди: воюють за свою країну, забезпечують правопорядок, постачають все необхідне для армії, імпортують все це на своїх плечах у прямому сенсі, фінансують армію, вивозять переселенців, створюють медіа потоки та новини, годують та забезпечують житлом тих хто цього потребує, лікують і збирають кошти на безліч того, що мало би фінансуватись з податків.
І це тільки верхівка айсбергу, насправді суспільство вже давно: ремонтує школи і дитячі садки, утримує медицину прямими платежами лікарям, від недавна з'явились новини, що люди і дороги почали лагодити своїм коштом.
По суті сьогодні величезна кількість функцій, що має виконувати держава, дублюються горизонтальними волонтерськими структурами і робиться це значно краще, швидше і ефективніше ніж бюрократією.

Цей феномен, здавалося, тимчасовий - згуртованість перед обличчям небезпеки. Але зміни і причини глибші,  зрозумів це, коли сам став частиною цього зламу цивілізаційного підходу - Хочеш, щоб щось було зроблено - зроби це сам.

Як і безліч доріг в Україні наш провулок - дорога перед нашим будинком, була справжнім лихом для авто. Там залишили стійки та інші деталі ходової чимало автівок. Так само, як і ми самі.
І раптом наша родина не стала пропускати це крізь пальці, як зазвичай: "що ми можемо зробити...", а просто поїхали у будівельний супермаркет, закупили там цемент, пісок... і уночі на вихідних, щоб не заважати іншим машинам, заробили дірки самі. І провулок став значно кращим.
І що найцікавіше - я не став вважати, що це правильно, що я це роблю, а не держава, бо тоді навіщо платити податки, більше того навіть писали до Укравтодору, що звичайно було марно.
Але найголовніше це саме зміна підходу - державу більше не включають у рівняння, вона випала з розрахунків.
І тоді стало дуже помітно, що те саме робиться навколо і це явище стає все ширшим. Це стало паралельними світами. Влада вважає, що вона народна, але власне вона біліше не представляє не тільки народ, а навіть країну по суті, а тільки чиновницько - бюрократичний апарат держави, який як виявилось не завжди то і потрібний.
Це зміна свідомості і безумовно вона зламає стару систему і побудує нову і тепер вже навіть цікаво, яку саме, бо схоже аналогів ще не бувало.