І от те як я отримував новий паспорт і як жилося без нього півроку, варте розповіді.
Про те що гаманець і паспорт зникли я дізнався дуже швидко, не більше 10 хвилин він дій чиїхось "вправних рук" - по тій причині, що це сталося на Софіївській площі, де того дня проходило відкриття проекту "Алтар націй" і я фотографував цю подію, а моя дружина подавала мені різні об'єктиви для камери, що лежали у рюкзаку де були і паспорт із гаманцем. Десь кожні 10 хвилин ми міняли об'єктив, тому коли у черговий раз дружина полізла у мій рюкзак вона побачила, що він - відкритий.
Зрозумівши, що ні гаманця ні паспорту немає, як і гаманця з усіма картками та грошима я перш за все підійшов до найближчого патруля, яких було багато на заході і сказав, що сталося. Мене відправили шукати місцевий відділок міліції. Дорогою я зателефонував у всі колл центри банків, картки яких були у гаманці і заблокував картки, щоб ними не могли скористатись. Далі ми спустились до Майдану і у найближчому МакДональдсі я через WiFi зайшов до Інтернету і заблокував свій паспорт у бюро кредитних історій - так є така цікава і корисна послуга, яка зробить неможливим отримання за допомогою вашого паспорта кредиту на ваше ім'я, оскільки при видачі кредитів усі фінансові установи перевіряють вашу кредитну історію, в тому числі і у бюро кредитних історій.
Все це зайняло біля 15 хвилин і вже через 20 хвилин ми нарешті знайшли той відділок на Прорізній куди нас направив патруль. Чувши багато історій про те, що зараз мене почнуть схиляти до написання заяви про те, що паспорт я загубив, а не його вкрали і інші моторошні історії - я очікував не дуже приємної бесіди у відділку. А зважаючи, що у гаманці ще були і мої ліки і я не випив вечірніх таблеток, бо їх теж вкрали - то мені ставало дедалі гірше.
Але реальність виявилась діаметрально протилежною, поліція виявилась у всій цій історії чи не єдиною структурою, яка зробила все саме так, як і мало бути зроблено. Ніхто не заставляв мене писати заяви, що я загубив паспорт, усі свідчення записали вірно і були дуже ввічливими і компетентними.
Мені видали довідку потрібну для відновлення паспорту і ми з дружиною пішли до дому. Я навіть не полінувався написати листа - подяки начальнику Шевченківського Управління МВС з проханням відзначити працівника, що приймав заяву за компетентну роботу. Бо завжди треба пам'ятати добро, яке вам зробили.
Але на цьому приємні моменти спілкування з органами МВС в мене закінчились. Наступного тижня я направився до Святошинського ОВІРУ за місцем прописки, щоб дізнатись, які документи подавати на відновлення паспорту.
Як це не прикро, але нормального списку таких документів у Святошинському ОВІРІ - немає. На стіні є деякі переліки таких документів для різних випадків, але жоден із них є ні повним ні точним. Щось десь дізнатись також нереально - бо всі питання і отримання паспортів і отримання Українського громадянства і отримання закордонних паспортів - знаходяться у десятку кабінетів на невеликому поверсі де сотні людей і величезні черги у будь-який кабінет.
Ну і слід звичайно памятати, що працює ОВІР по питання відновлення паспортів тільки 3, а реально 2 дні на тиждень і тільки після обіду по Вівторках і Четвергах, бо до обіду там обслуговують тільки з питань отримання Українського громадянства. Тож у ці два дні (третій день Субота і я навіть не намагався туди ходити по Суботах, розуміючи яка там буде черга) збираються велитенські черги у цей єдиний кабінет, в якому одна людина (у кабінеті сидить 2 працівника, одна приймає заяви до обіду, друга після) на весь Святошинський район, а це понад 400 тисяч осіб (!!!) приймає документи в людей на відновлення паспорту. Звичайно, що отримати там консультацію неможливо, більше інформації можна дізнатись в черзі, але і там люди говорять різне.
Отож найбільш реальну картину того, що слід робити і які документи збирати я отримав від Інтернету:)
І як виявилось починати треба не в ОВІРІ, а у паспортиста в ЖЕКу за місцем проживання, де треба взяти Форму 1 - головний документ на отримання паспорта, що по суті і є заявою на отримання паспорту. ЖЕК теж працює звичайно за своїм графіком і перша поїздка, як і до ОВІРУ була марною - щоб тільки дізнатись розклад роботи і куди прямувати власне.
А минуло на той момент вже два тижні і тут варто відзначити деякі цікаві моменти - як змінюється ваше життя без паспорту:
1.Якщо було вкрадено (втрачено) і гаманець, то ви лишаєтесь без грошей - банки не видають гроші з рахунків без паспорту, а найцікавіше не видають і картку - оскільки ви ходили в банк після викрадення картки і написали заяву про її втрату і заяву на отримання нової, то банк виготовив для вас нову катку - але не віддає її вам, бо у вас немає паспорту. Це був перший дуже болісний момент, бо я не тримаю дома багато готівки, а гроші у банках виявились не доступними, як і перспектива їх отримання стала розмитою у строках.
Це взагалі цікавий прикол - ти приходиш у банк дістають твою справу - де лежать копії усіх документів, у тому числі і паспорт, тебе в банку знають, але нічого не зроблять. Цікаво, а навіщо взагалі тоді робити ці копії документів? А ну звісно - для того щоб підшити в теку, звичайно не для того, щоб вирішувати ваші проблеми. Цей сарказм тут вказаний через те, що насправді в інструкціях НБУ йдеться про те, що при здійсненні касових операцій клієнт має бути ідентифікований банком, але не сказано, що це має бути зроблено лише за допомогою паспорта - тому коли банкіри вам кажуть про законодавство - це лише свідчення якості наших банківських послуг.
Із цієї ситуації є один цікавий вихід, що і дозволив мені утриматись на плаву, коли ви робите картку в банку - там завжди є можливість зробити додаткову картку на той самий рахунок на своє ж ім'я, і у багатьох випадках це буде навіть безкоштовна картка, якщо обрати картку найнижчого класу - бо вона просто лежатиме у вас вдома захована, саме для таких ситуацій. Бо в неї є один велетенський плюс - Банкомат паспорта не запитує! Фактично, якщо така картка є, то проблем ви не відчуєте взагалі із цим питанням.
2.Проблема 2 суттєвіша - це купівля валюти, для неї потрібен паспорт і саме він за законодавством, з нього знімають навіть копію, коли ви обмінюєте валюту. Ця операція без паспорту стає для вас тепер просто закритою. І все б нічого - якщо у вас немає валютного кредиту, який треба платити щомісяця і десь купувати валюту. Добре якщо є запаси не в банках, а як ні. Звичайно банк де у вас кредит якось піде вам на зустріч, але в цілому це серйозна проблема, якщо питання валютних операцій для вас актуальне.
3.У всіх інших питання вистачало довідки яку видає поліція, коли ви подавали заяви. Звичайно допоможе і водійське посвідчення, якщо воно у вас є, а також і будь-яке посвідчення взагалі, якщо воно також у вас є.
Якщо цих документів немає, то життя трохи ускладниться, бо лише ця довідка не дозволяє вчиняти ніяких юридичних та нотаріальних дій, тож усе це на термін поки ви без паспорту стане для вас не доступне.
Закордонний паспорт вам не допоможе, бо там немає реєстрації (прописки) і незважаючи на Конституцію та Законодавство, нотаріус вимагатиме внутрішній паспорт. Тож його бажано відновити якомога скоріше. Тож і я не барився, а рухався далі.
Виловивши нарешті паспортистку - де довго бунтував з приводу того, що маю заповнювати ім'я і Українською і Російською мовами, але по іншому просто не приймають. Далі тебе відправляють за власний кошт робити копію запису про прописку, що звичайно не законно, але інший ніхто не побіжить. І далі вас відправляють підписати Форму 1 до начальника ЖЕКу у приймальні якого і стоїть чудово працюючи копіювальний апарат.
Далі мені довелося ще 1.5 місяці отримувати постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, бо ніхто не каже вам де її отримувати і хоча вона насправді робиться через 10 днів після подання вами першої заяви, ви про це не дізнаєтесь поки в черговий раз не відстоїте в черзі в ОВІРІ і у вас не приймуть документи, бо не на основі довідки переоформлюють паспорт, а на основі цієї постанови, а робиться вона як виявляється в центральному управлінні МВС того району де сталася подія, не там де ви подавали заяву, а в іншому місці. Дізнався про місце я взагалі лише тоді, коли написав листа на начальника Шевченківського управління МВС, з проханням роз'яснити де ж я можу отримати таку постанову. І знову маю відзначити, що поліція (міліція) тут спрацювала на диво компетентно, мені зателефонували на наступний день і сказали, де і коли можна отримати цю постанову і що працюють там аж до 9 вечора і черги там не було взагалі. Це був вражаючий дисбаланс як працює поліція і ОВІР, хоча вони обидві є структурами МВС.
Врешті ви зібрали: Форму 1, Свідоцтво про шлюб (оригінал і копію), довідку з поліції, свідоцтво про народження і їдете з надією в ОВІР, потрібно ще сплатити держ.мито - найцікавіше, що невідомі реквізити куди і скільки платити.
Ця священа таємниця ховається у Ощадбанку недалеко від ОВІРУ - у самому ОВІРІ отримати ці данні не можливо було ніде. Зразок квитанції на суму 17 гривень дійсно було знайдено в Ощадбанку, як і довжелезну чергу. Довелося відстояти і сплатити.
Залишався ще один цікавий документ - Заява про втрату паспорту, оскільки її заповнюють у самому ОВІРІ.
І тут справи стали цікавіші - вже майже достоявши 3 годину чергу у "чарівний" кабінет - я дізнаюсь від людей у черзці, що цю чудо заяву заповнюють на цмьому ж поверсі у кінці коридору - прямо в холі і що це місце легко знайти, бо там друкарська машинка.Там дійсно друкарська машинка "Ятрань" - року випуску мабуть ще до мого народження, і саме на ній (!!!) заповнюють цю заяву. Сам ти не можеш заповнити цю заяву - у тебе просто її не приймуть тоді у "чарівному" кабінеті. Я спробував, і думаю навіть із шкандалем це б вийшло, бо не працівники ОВІРУ ваша головна перепона, а черга людей, таких самих як ти. Коли ти у "чарівному" кабінеті - кожні п'ять хвилин зазирає хтось із черги і цікавиться чому так довго. І коли дізнаються, що ти "бунтуєш" і "качаєш свої права" - то ця черга готова тебе розірвати.
Ось тут ти розумієш, чому ми не живемо як у Європі - ця черга це священна дійна корова корупції і поки вона є, а не забаганки чиновників, то побороти корупцію буде неможливо.А чого ж я бунтував? Бо щоб вашу заяву заповнили на цій чудо машині - спершу треба взяти квитанцію і сплатити 15 гривень, і це не можливо зробити на місці, а тільки у тому самому Ощадбанку, де ви щойно були і платили 17 гривень держ.мита. А отже знову туди іти, а там обідня перерва не спів-падає із перервою у ОВІРІ і відстояти знову чергу. Оце дійсно дуже напрягає ситуацію. Сплативши цю "челобитну" ти повертаєшся до тітки за друкарською машинкою і стоїш десь годину в черзі до неї - бо вона ж звичайно забула оволодіти сліпий метод набору і друкує десь 30 знаків на хвилину!!! Тож десь одна людина сидить 15-20 хвилин, щоб вона набрала 5 строк тексту.
І це я та сама корупція у чистому вигляді - бо не має права ОВІР не приймати заяву написану від руки, ця "чудо тітонька на апараті" працює на такий собі ДП "Документ", який не має ніякого відношення до Держави, бо державні установи мають рахунки виключно у держказначействі, а цей "Документ" має рахунок у комерційному "Кридитпромбанку" і це звичайний рахунок 2600 - поточні рахунки юридичних осіб. І не важко прикинути, що по 15 гривень та з кожного паспорту та в 400 тисячному районі і це ж тільки по внутрішніх паспортах, а вона оформлює заявки і по закордонних паспортах - це дуже непогано для підтримки життєдіяльності якихось держ. службовців із скромними офіційними зарплатими, але дорогоми авто і шикарники домівками. І головне є залізне алібі - ви підписуєте заяву, що ви ПРОСИТЕ це саме ДП "Документ" заповнити за вас заяву, не вас заставляють, а ви просите, а отже яка тут корупція - тут чистої води допомога людям - така щира, що аж на компьютер не вистачає.
У двох метрах від цієї дами з машинкою в кабінеті роблять цифрові фото і документи на закордонні паспорти прямо он-лайн у системі ЕДАПС, але саме тут за 2 метри ви знаходитесь років 20 назад у совдепії, бо на відміну від закордонного паспорту інструкція про внутрішні паспорти не вимагає такого цифрового процесу оформлення, що є гарним розсадником корупції.І тут стало ще цікавіше - в ОВІРІ на 2 дні вимкнули світло - за саму звичайну не сплату рахунків за електроенергію. Принаймні так сказали самі працівники. Схоже держава дійсно не дуже тішить бюджетними коштами свої структури на операційні нужди.
А чудо машинка "Ятрань" працює на електриці, хоча і є з 70х років, просто тоді це було передове досягнення, а зараз анахронізм.
І, о диво!, як виявилось нічого страшного немає в тому, щоб заповнити заяви від руки. Вся черга того дня здавала заяви заповнені від руки. Але не варто хвилюватись про доходи власників ДП "Документ", адже хоча послуг із заповнення не надають - бланк ви все одно можете отримати тільки у тітоньки за друкарською машинкою - звичайно тільки "через касу за 15 гривень".
Врешті решт маючи всі документи на руках і середину літа за вікном я в четверте потрапив у "чарівний" кабінет. Де виявилось, що Форма - 1 із ЖЕКу дійсна тільки місяць, а оскільки я отримував постанову 1.5 місяці, то Форма - 1 вже не дійсна (!!!). Тож наступного тижня я знову їду до ЖЕКу, знову роблю Форму - 1 наново, і в черговий Четвер знову їду у чергу "чарівного" кабінету ОВІРУ де у п'яте вистоюю чергу і нарешті подаю всі документи - це вже був початок Серпня.
Там також стається цікавий момент - на вас складають протокол про адміністративне правопорушення, яке складається у тому, що ви проживаєте без паспорта!!! Це ж дійсно, який ви страшний правопорушник, у вас вкрали паспорт і ви насмілюєтесь без нього тепер проживати. Протокол складають на всіх у черзі, хоча це не обов'язково, але ж це виконання плану по виявленню порушень. Як і у випадку з заявою можна "побрикатись", але ж "священна" черга і її крилатий вислів "молодий чоловік - вам що, більше всіх треба?" - так не працівників ОВІРУ, а черги.
Поки раби шукають ярмо собі на голову - воно завжди знайдеться, бо не хочуть свободи, а хочуть ярма!
в ОВІРІ ще попросили 4 конверти, щоб направити запит у Дніпровський ОВІР (де я отримував свій перший паспорт, який викрали), але після несплати за світло я не відмовився і вислав їм по пошті 4 конверти листом на замовлення спеціально для "чарівного" кабінету, бо може і дійсно в них немає фінансування на канцелярію, але я вже не міг більше туди їхати - тож відправив поштою ці конверти з марками.
Тепер мене чекало очікування 1 місяць - так сказали в ОВІРІ, після чого можна буде підійти в кабінет №1 для отримання нового паспорта.
Але через місяць у першому кабінеті мого паспорту не було - не прийшла відповідь з Дніпровського ОВІРУ не було і через 1.5 місяці.
І аж 27 вересня, мабуть до мого ювілею, що наближався паспорт було виписано.
А отримав я його на початку Жовтня у кабінеті №1, як мені і обіцяли. Проживши таким чином без паспорту 5 місяців, витративши більше тижня робочого часу, адже кожну таку поїздку я мав покидати робочі справи. У скільки обійшовся паспорт, не брався підраховувати - мабуть у кілька сотень, в основному транспортних витрат. Не зароблені гроші це інша справа і значно більші втрати, але не це суть.
Вся ця історія на стільки вразила мене - я просто не думав, що це вже існує, що таке може існувати на 21 році незалежності держави, що може бути такий совок. Найбільше дивує ця черга - це стовпотворіння рабів, і найгірше, що там же в черзі сидять і ті кому 16 років, вони вперше ідуть отримувати паспорт - бачать усе це і думають, що це нормально, а вони ж вже народилися навіть у незалежній Україні і отримують ще й паспорт на двох мовах Українській і Російській - бланк якого не змінився і до тепер!
Що ж ми несемо своїм дітям? Що ми їм показуємо і чого навчаємо? Замість того щоб - "ти синку / доню - вільна людина у вільній країні!", "іди раб у свою чергу, бери своє ярмо і тягни!".
Це не є правильно, і ми як суспільство маємо змінюватись - бо ми не раби!
Немає коментарів:
Дописати коментар